Затурці. Не надто велике
село на півдорозі між Луцьком і Володимиром-Волинським
може похвалитись принаймні своїм віком. Тут збереглися залишки городища XIII століття.
А в середні віки на його місці спорудили
мурований замок з ровами. Назву села пов’язують
чи з річкою
Турією чи з прізвищем магната Затурецького, котрий ніби-то був першим власником села й очевидно будівничим замку. В 1570-му Затурці придбаває Василь
Гулевич, Володимирський підстароста,
а згодом – військовий. Підприємливий магнат облаштовує
в селі фільваркове господарство. Тут у нього народжується Галшка Гулевичівна, майбутня співзасновниця Київського
братства. Після унії,
за очевидного сприяння власників-шляхтичів,
у Затурцях засновується католицький монастир августинів. Костел Пресвятої Трійці і святої
Марії Магдалини спорудили в 1642-46-му роках. (Написано, що ще й
коштом якогось В. Подгородинського,
але хто це такий – я не знайшов). У 1832-му царської владою костел переробили на православну церкву. Приблизно в ті ж роки Затурці, як придане, переходять у власність старої шляхетської родини Липинських. У тутешньому родинному маєтку й народився В’ячеслав Липинський, як пишуть в енциклопедіях – теоретик українського консерватизму. Маєток обіймав
територію в 700 з гаком гектарів! Будинок було закладено в 1871-му році, навколо садиби було висаджено
сад і розплановано парк.
Дуби, акації, липи, каштани, горіх висаджені були у певних композиціях, утворюючи алеї, кола, “острови”. Під час Першої
світової будівля сильно постраждала. Новий господар – Станіслав Липинський – вирішує на старому
фундаменті збудувати новий палац з кам’яним першим і дерев’яним другим поверхом, який дуже гарно
палає вже за Другої світової. З середини 1990-х садиба, де облаштовано меморіальний музей Липинського, з перемінним успіхом реставрується. В останній час через обмеженість фінансування роботи заморожено. І ще кілька слів про костел. Під час Першої світової його також було сильно пошкоджено, але в 30-і роки минулого століття давній храм реконструювали. З 1946-го по 1992-й в костелі розташовувався сільський клуб, а згодом – колгоспний склад. На початку 90-х за пожертви з-за кордону храм більш-менш до пуття. Зараз – він вважається діючим. http://tutbuv.com |