Затурці.

 

Не надто велике село на півдорозі між Луцьком і Володимиром-Волинським може похвалитись принаймні своїм віком. Тут збереглися залишки городища XIII століття. А в середні віки на його місці спорудили мурований замок з ровами.

 

Назву села пов’язують чи з річкою Турією чи з прізвищем магната Затурецького, котрий ніби-то був першим власником села й очевидно будівничим замку.

 

 

В 1570-му Затурці придбаває Василь Гулевич, Володимирський підстароста, а згодомвійськовий. Підприємливий магнат облаштовує в селі фільваркове господарство. Тут у нього народжується Галшка Гулевичівна, майбутня співзасновниця Київського братства.

 

Після унії, за очевидного сприяння власників-шляхтичів, у Затурцях засновується католицький монастир августинів. Костел Пресвятої Трійці і святої Марії Магдалини спорудили в 1642-46-му роках. (Написано, що ще й коштом якогось В. Подгородинського, але хто це такий – я не знайшов).

 

 

 

У 1832-му царської владою костел переробили на православну церкву. Приблизно в ті ж роки Затурці, як придане, переходять у власність старої шляхетської родини Липинських. У тутешньому родинному маєтку й народився В’ячеслав Липинський, як пишуть в енциклопедіях – теоретик українського консерватизму.

 

 

Маєток обіймав територію в 700 з гаком гектарів! Будинок було закладено в 1871-му році, навколо садиби було висаджено сад і розплановано парк. Дуби, акації, липи, каштани, горіх висаджені були у певних композиціях, утворюючи алеї, кола, “острови”.

 

Під час Першої світової будівля сильно постраждала. Новий господарСтаніслав Липинськийвирішує на старому фундаменті збудувати новий палац з кам’яним першим і дерев’яним другим поверхом, який дуже гарно палає вже за Другої світової.

 

 

З середини 1990-х садиба, де облаштовано меморіальний музей Липинського, з перемінним успіхом реставрується. В останній час через обмеженість фінансування роботи заморожено.

 

 

І ще кілька слів про костел. Під час Першої світової його також було сильно пошкоджено, але в 30-і роки минулого століття давній храм реконструювали.

 

 

З 1946-го по 1992-й в костелі розташовувався сільський клуб, а згодомколгоспний склад. На початку 90-х за пожертви з-за кордону храм більш-менш до пуття. Зараз – він вважається діючим.

 

 

http://tutbuv.com